Вчимося легко!
Виконуємо будь-якої складності роботи!
Вкажіть тільки вашу тему, вимоги та відпочивайте!
Зв'язок з нами
VIBER 093 222 53 53
FB, VK
Ольга Студпортал
@ studportal@i.ua
-
5 січня 2019
-
12 березня 2014
01_МПП_160_Особливості та процедура прийняття Римського статуту кримінального суду Україною:шляхи її реалізації
Артикул_01_МПП_160
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО: РОЗУМІННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА
1.1 Міжнародний кримінальний суд: історія створення та особливості діяльності
1.2 Особливості юрисдикції міжнародного кримінально суду в системі міжнародного права
Висновки до Розділу 1
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКЕТРИСТИКА РИМСЬКОГО СТАТУТУ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ
2.1 Загальна характеристика та історія прийняття Римського статуту Міжнародного кримінального суду
2.2 Стандарти кримінального судочинства відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду
2.3 Проблеми та зобов’язання України щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду
Висновки до Розділу 2
РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
3.1 Перешкоди на шляху співробітництва між Україною та Міжнародним кримінальним судом
3.2 Юрисдикція міжнародного кримінального суду щодо злочинів, вчинених у ході збройних конфліктів на прикладі України та Грузії
3.3 Досвід імплементації норм про воєнні злочини в кримінальному законодавстві країн ЄС
Висновки до Розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Загальна кількість сторінок: 46 стр.
Робота виконана українською мовою.
Особливості та процедура прийняття Римського статуту кримінального суду Україною:шляхи її реалізації
Отже, проаналізувавши особливості ратифікації Україною Статуту МКС та в цілому історії створення, розвитку та ролі МКС у міжнародних відносинах, можна зробити висновок, що формування МКС пройшло тривалий час становлення та бере свої витоки зі створення у 1919 р. Постійної палати міжнародного правосуддя. Однак безпосереднє створення МКС відбулось уже в 1998 р. після прийняття на конференції у Римі його Статуту, який набрав чинності у 2002 р. МКС покликаний бути стримувальним чинником для тих, хто планує скоїти важкі злочини проти міжнародних законів; спонукати національні органи юстиції, відповідальні за це в першу чергу, притягати до суду винних; надавати можливість жертвам насильства і їх сім’ям домагатися справедливості; стати значним кроком до подолання безкарності. До складу суддів входять 18 осіб, які обираються таємним голосуванням держав-учасниць.
Юрисдикція МКС є лише доповненням до національної юрисдикції та виступає як самостійна лише у випадку, коли національні системи правосуддя не діють. МКС уповноважений розглядати лише ті злочини, що були скоєні після набрання чинності Римського статуту. Статут не встановлює строку давності до військових злочинів або злочинів проти людства. До відповідальності у МКС притягаються лише ті злочинці, що є громадянами держав, які ратифікували Статут, або ж ті, що скоїли злочини на території таких держав. Суд має юрисдикцію щодо злочинів, які викликають обурення усього світового співтовариства, серед яких: злочини геноциду; злочини проти людяності; військові злочини; злочини агресії. Особливості та процедура прийняття Римського статуту кримінального суду Україною:шляхи її реалізації.
У Статуті МКС закладені основні стандарти кримінального судочинства. Статут МКС передбачає процедуру судочинства, яка ґрунтується на принципах справедливості судового розгляду, змагальності, рівності сторін, незалежності та неупередженості суддів, безпосередньої оцінки доказів, гарантованості процесуальних прав. У ньому використані як континентальні, так і англо-американські засади кримінального судочинства. Зокрема, він закріплює основні засади ефективного механізму захисту прав людини на початковому етапі кримінального провадження та право на оскарження. Крім того, його положення наголошують на необхідності доведення істинності доказів у судовому засіданні. Обвинувачені особи мають право не давати свідчення проти себе, не визнавати свою провину. На них не можна чинити тиску, погрози або примусу. Якщо обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться допит, він має право на перекладача. Він також має право на адвоката або іншого консультанта з правових питань. Таким чином, у Статуті МКС дотримані усі основні права та свободи особи, навіть з урахуванням обвинувачень проти неї. Крім того, Судова палата забезпечує, щоб розгляд був справедливим і швидким, і проводився при повному дотриманні прав обвинуваченого і з належним урахуванням необхідності захисту потерпілих і свідків, що свідчить про дотримання принципу справедливого судочинства.
Україна у 2000 р. підписала Римський статут, але не ратифікувала його, посилаючись на ті обставини, що Римський статут суперечить основам конституційного правопорядку держави, зокрема, в частині, що стосується положень за якими Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи кримінальної юстиції. Однак, МКС здійснює свою юрисдикцію лише щодо тих справ, які держава не має бажання або здатності розслідувати самостійно. Крім того, в українському перекладі не зовсім коректно перекладено та адаптовано поняття «complementary».
Особливості та процедура прийняття Римського статуту кримінального суду Україною:шляхи її реалізації.
В цілому можна стверджувати про позитивний рух України на шляху до ратифікації Римського статуту. Зокрема, у 2016 р. до Конституції України були внесені зміни, відповідно до яких держава може визнати юрисдикцію МКС на умовах, визначених Римським статутом, яка набирає чинності 30 червня 2019 р. Крім того, обов’язок України ратифікувати Статут МКС випливає із положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Україна вже двічі звернулася до МКС із заявами про визнання його юрисдикції у 2014 та 2015 рр. на підставі частини 3 ст. 12 Римського статуту.
На сьогодні існують суттєві перешкоди у співробітництві України та МКС, пов’язані, передусім, із неправильним підході українського законодавця до розуміння та тлумачення Римського статуту. Подібні помилки не лише перешкоджають ратифікації Україною Римського статуту, але і унеможливлюють їх співробітництво. Варто зазначити, що для співробітництва між державою та МКС його статут не обов’язково має бути ратифікованим. Однак, головною вадою національного законодавства України є відсутність правової регламентації співробітництва з міжнародними судовими установами за відсутності міжнародного договору. Тобто, співпраця без ратифікації відповідно до Римського статуту допускається, проте механізми такої співпраці у національному праві відсутні.
Так, найпослідовніше імплементація положень Римського статуту МКС відбувалася у Німеччині. Німеччина підписала і ратифікувала Римський статут МКС у 1998 р. та внесла відповідні поправки до Конституції. Крім того, на підставі норм міжнародного кримінального права Німеччиною було розроблено новий кримінальний кодекс, який відображає низку спеціальних положень Римського статуту МКС щодо відповідальності командирів і інших начальників, відсутності строків давності кримінального переслідування стосовно міжнародних злочинів, дій за наказом, злочинів геноциду тощо.
Країни Балтії, зокрема Литва та Латвія, інкорпорували норми міжнародного кримінального права. Зокрема, передбачена відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права, незаконного видворення осіб, застосування засобів залякування або терору, встановлення необґрунтовано великих контрибуцій і реквізиції тощо.
Особливості та процедура прийняття Римського статуту кримінального суду Україною:шляхи її реалізації.